Ми мусимо зустрітися тепер, Коли кохання пахне навіть в дощ, А кольори заплаканої квітки Нагадають роздмухані вуста. Ми мусимо зустрітися, болить І плаче серце, мов циганська скрипка, І руки рвуться обіймати небо, А ти живеш на тім кінці землі. Приспів Та знову сон, і знову, знoву сон Твої вуста, і руки, і слова. А може ти мене приворожила? Ми мусимо зустрітися, чекай А може це здається, може сниться, Сміється в ніч, і маревами мре, Бо ти така красива, мов троянда, Мов кришталеві бісери роси. Голублять сподівання і надії, Згорають дні короткі, мов сірник. Не марно, не реально, не можливо А може осінь травень принесе? Приспів (2)

Комментарии (0)

Добавить комментарий